90-річний ветеран ОУН на Запоріжжі отримав статус учасника бойових дій

Василь Семеляк родом з Тернопільщині. Був зв’язківцем ОУН. З 1965 року мешкає у Запорізькій області

Як повідомляє Радіо Свобода, 90-річний ветеран Організації українських націоналістів Василь Семеляк, що мешкає у селищі Балабіно під Запоріжжям, 4 січня отримав посвідчення учасника бойових дій. Документ йому урочисто вручили представники запорізького відділу Міністерства в справах ветеранів та місцевого військового комісаріату. Вони також передали ветерану грамоту від голови Запорізької обласної ради.

"Десь в середині жовтня ми подали і в кінці грудня надійшли документи. Врахували всі помилки, які допустили у випадку з Мелітополем, і на цей раз все так швидко пройшло. Василю Семеляку 90 років виповнилося 29 жовтня. Був у складі похідних груп ОУН. Була збройна група ОУН. Їх накрили радянські КГБісти.

Заарештували його у 49-му році. З 50-го по 56-ий він відбував покарання у таборах у Джезказгані (Карагандинська область, нині Казахстан – ред.). Потім був реабілітований у 1992 році як жертва політичних репресій. І відповідно у 2020 визнаний учасником бойових дій за незалежність України у ХХ столітті у складі збройних підрозділів ОУН", – розповів представник Міністерства у справах ветеранів у Запорізькій області Костянтин Денисов.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.