Спецпроект

Метрополітан-музей повертає Камбоджі статуї

Нью-йоркський Метрополітан-музей вирішив повернути Камбоджі дві кхмерські статуї X століття, нелегально вивезені з країни.

Про це пише fraza.ua.

Статуї, відомі як "уклінні служителі", прикрашали вхід до зали мистецтва Південно-Східної Азії. Музею їх на рубежі 1990-х років подарував меценат Дуглас Летчфорд. При цьому статуї привезли по частинах, і відновлював їх музей за свій рахунок.

Камбоджійська влада заявила про намір домогтися повернення статуй ще в червні 2012 року, проте тоді керівництво Метрополітан-музею відмовилося розглядати ці вимоги. Тепер владі Камбоджі надали письмові підтвердження незаконності придбання статуй попередніми власниками і їх вивезення з країни. Як заявив прес-секретар музею, керівництво визнало наведені докази більш ніж вагомими, і вирішило повернути "служителів" на батьківщину.

Летчфорд, який подарував музею фрагменти статуй, наразі проходить в США в якості підозрюваного у кримінальній справі про розграбування камбоджійського храмового комплексу Кох Кер і контрабанді творів мистецтва. Слідчі вважають, що він свідомо купував і незаконно вивозив з країни вкрадені з комплексу статуї. Сам Летчфорд провину заперечує.

Слідство не виключає, що отримані аналогічним шляхом експонати виставлені і в інших американських музеях. Адвокат, який представляє в американських судах інтереси камбоджійської сторони, висловив сподівання, що і решта музеїв наслідуватимуть приклад Метрополітану.

Кхмерська імперія існувала на території сучасних В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі і Таїланду в IX-XIII століттях. Предмети мистецтва, вивезені з кхмерских храмів, користуються широким попитом серед колекціонерів і нерідко привертають увагу мародерів і контрабандистів.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.