Спецпроект

Ставка Гіммлера під Житомиром опинилася у приватних руках - депутат

Польова ставка Генріха Гіммлера "Хегевальд" у Житомирській області, яка складається з бункера і підземних залів, продана приватному власнику.

Про це повідомляє "Житомир online".

Громада смт. Гуйва звернулася до нардепа Олександра Бригинця з проханням зберегти гордість їхнього селища - об´єкт історичної спадщини часів Великої Вітчизняної війни, унікальний туристичний об´єкт - резиденцію "Хегевальд", оскільки ставка викликає інтерес у туристів і може приносити прибуток суспільству.

В управлінні культури Житомирської ОДА повідомили, що бункер польової ставки "Хегевальд" був проданий ПП Михайленку М.Г. згідно з рішенням Новогуйвинської селищної ради 12 листопада 2004 для створення в ньому музею військової історії.

Але власник бункера досі не звернувся до Управління культури Житомирської облдержадміністрації для реєстрації такого музею.

"Тобто власник не виконав взятих зобов´язань: бункер привласнив, а музей не створив. У цьому питанні є 3 варіанти вирішення проблеми: або переконати власника бункера зробити обіцяне (створити музей у бункері), або в судовому порядку забрати у нього бункер або змусити продати його тому, хто здатний буде довести справу зі створення в ньому музею, або повернути його у власність громади, яка хоче розвивати об ´єкт у туристичному напрямку", - зазначив Бригинець.

Ставка Гіммлера під Житомиром - ставка рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера "Хегевальд" ("Заповідний ліс") розташована недалеко від ставки Гітлера "Вервольф" - у Житомирській області, на території сучасного селища Гуйва. Командний пункт з усіма зручностями будували з жовтня 1941 року по липень 1942 року.

Територія ставки загальною площею 1,2 тис. кв. г. була ретельно замаскована зеленими насадженнями. А штаб військового керівництва розташовувався в двоповерховій будівлі, в якому до війни був Будинок офіцерів. На випадок бомбардувань у ставці облаштували два наземні бункери, які з´єднував один підземний хід і який після війни замурували.

У них були дві маленькі кімнати, товщина стін яких сягала трьох метрів, до того ж їх прикривав півметровий шар гуми, який повинен надійно захищати від прямого попадання бомб.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.