У Харкові проведуть фестиваль Хвильового

Літературно-мистецький фестиваль, присвячений творчості Миколи Хвильового, відбудеться у Харкові 12-13 травня.

Назва фестивалю – "Метрополія свідомого життя" - взята з вірша письменника, повідомляють організатори.

"Наша мета – актуалізувати Харків як місто Хвильового, прочитати його ідеї та образи в ландшафті міста, - зазначила голова оргкомітету фестивалю Ліліана Вежбовська.

Харків’яни та гості міста зможуть долучитися до вуличних перформенсів, відвідати виставки та концерти, послухати відкриті лекції Оксани Забужко й Тамари Гундорової, взяти участь у літературних дискусіях,  наново відкрити для себе Хвильового й культуру Харкова.

Організовують фестиваль Рух "Простір свободи", Харківський літмузей, видавництво "Смолоскип" та Харківський національний університет ім. Каразіна.

Вхід на всі заходи – вільний.

Дивіться також: "Полювання на вальдшнепа. Розсекречений Микола Хвильовий"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.