Росіяни проводять незаконні розкопки в Сандармоху

Санкт-Петербурзьке товариство "Меморіал" направило до Генеральної прокуратури РФ відкритий лист із проханням дати оцінку розкопкам Російського військово-історичного товариства в урочищі Сандармох і перевірити їхню законність.

Російське військово-історичне товариство 12 серпня поновило розкопки на меморіальному кладовищі на урочище Сандармох у Республіці Карелія, повідомляє Газета.UA із посиланням на DW.

 
Фото: rtvi.com

У Спілці пошукових загонів Карелії розповіли, що експедиція намагається знайти похованих червоноармійців. Вони були в'язнями фінських концтаборів або загинули у боях проти фінів у Карелії у 1941-1944-х. Пошук поховань жертв масових репресій у Сандармоху не в пріоритеті.

"Репресії нас не стосуються, ми, якщо на масове поховання натрапимо, відразу зупинимося", - заявив голова Спілки пошукових загонів Карелії Олександр Осіев.

За даними "Меморіалу", Осієв раніше доводив неможливість поховання військовополонених у Сандармоху. Згідно з книгою Івана Чухина "Карелія-37", весь серпень і вересень 1937-го розстріли НКВД у районі Сандармоху проводились малими партіями, по 5-15 осіб.

Співробітники "Меморіалу" вказують на те, що метою розкопок є підтвердження гіпотези про те, що в Сандармоху лежать останки радянських військовополонених, розстріляних під час фінської окупації Карелії, а не жертв сталінських репресій. Нові розкопки вони називають актом вандалізму й осквернення могил, який карається законами Російської Федерації.

У Російському військово-історичному товаристві повідомили, що пошукова експедиція проходить за погодженням з Управлінням з охорони об'єктів культурної спадщини Республіки Карелія та за підтримки Міністерства оборони Російської Федерації. Завершитися вона має 21 серпня 2019-го.

Прес-служба товариства повідомила, що експедиція знайшла останки двох людей. За словами керівника Сергія Баринова, там виявили 2 гільзи іноземного виробництва. Від пістолета "Маузер" або "Браунінг".

У "Меморіалі" вказують, що в Сандормоху на даний момент немає ні заявлених у прес-релізі археологів, ні фінських істориків.

Як, водночас, повідомляє видання Fontanka.ru Російське військово-історичне товариство відновило дослідження в урочищі Сандармох після звернення Мінкульту Карелії. Відомство турбує завдання шкоди іміджу Росії, який нібито завдає загальноприйнята версія про поховання там репресованих.

Це випливає з листа від 14 серпня опублікованого в групі "справа Дмитрієва" у Facebook. У документі за підписом виконуючого обов'язки міністра культури Карелії Сергія Соловйова міститься прохання провести нові розкопки, щоб "встановити істину щодо спірних історичних питань".

"Товариством "Меморіал" озвучена ідея про поховання в урочищі Сандормох "жертв політичних репресій 1937-1938 років (т. зв." Соловецький етап "), яка за підтримки вітчизняних і закордонних зацікавлених сил стала парадигмою суспільної свідомості як в Росії, так і за кордоном. За їхніми оцінками в даному місці поховано до 9,5 тисяч осіб (що значно завищено) ", - пише Соловйов.

У листі сказано, що ця ідея активно використовується низкою країн в "деструктивних інформаційно-пропагандистських акціях", а "спекуляції навколо подій в урочищі завдають шкоди міжнародному іміджу Росії, закріплюють в суспільній свідомості громадян необґрунтоване почуття провини перед нібито репресованими представниками зарубіжних держав, дозволяють висувати необґрунтовані претензії до нашої держави і стають консолідуючим фактором антиурядових сил в Росії".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.