Спецпроект

Музей історії Києва поповнився новими роботами

Фондова колекція Музею історії міста Києва поповнилася новими творами сучасних майстрів. Серед них 4 картини художника Юрія Єрмоленко, написані ним портрети видатних киян - Бориса Патона, Миколи Амосова, Олександр Архипенко та Ігоря Сікорського.

Про це пише bagnet.org.

Також в новій колекції - робота одного з кращих акварелістів колишнього СРСР Юрія Химича "Вид на Ближні Печери" (1955 р.) і дві роботи відомого київського живописця В.Чернікова: "Київ - місто світлої мрії" (1967 р.) і "Київський бульвар" (1966 р.).

Як зазначив заступник голови КМДА Віктор Корж: "Захід і взагалі реалізація проекту "Київ назавжди. Kyiv forever" стали можливими завдяки столичним меценатам. Приємно, що поціновувачі сучасного мистецтва піклуються про культурну спадщину рідного міста". "Головним завданням і основною метою проекту є примноження колекції музею кращими творами сучасних майстрів. Адже за останні десятиліття фонди музею майже не поповнювалися новими картинами художників, які створюють мальовничий новітній літопис Києва. З цією метою міська влада звернулася до активних меценатів, небайдужих до культури і історичної спадщини, з проханням підтримати проект і придбати в подарунок Музею історії міста Києва картини сучасних художників. І ми дуже вдячні Олександру Фельдману, Федору Зернецькому та Ігорю Понамарчуку за придбані для фондів музею твори. Це дозволить збагатити музейне спадщина і розвивати музейну колекцію ", - зазначила директор Департаменту культури Світлана Зоріна.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.