У Чернігові відкрилася виставка середньовічних знахідок. ФОТО

У Борисоглібському соборі Чернігова відкрилася виставка археологічних знахідок, виявлених у 2012 році під час досліджень давніх прибудов до Спасо-Преображенського собору.

Про це повідомляє gorod.cn.ua.

Археологічну експедицію проводили спільними зусиллями Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка та Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній".

На розкопках працювали також працювали фахівці з Києва та Львова і співробітники російського Державного Ермітажу.

Кельма XI-го сторіччя

Реставрацію знахідок здійснює Музей археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету ім. В. К. Каразіна.

Фото: gorod.cn.ua

Спасо-Преображенський собор — був закладений в ХІ ст. за часів князювання першого літописного чернігівського князя Мстислава Хороброго (Тьмутараканського), того самого, що "зарізав Редедю в полі пред полками касозькими".

У 1036-му собор був збудований на висоту вершника на коні, згадується в "Повісті минулих літ". Одна з найстаріших збережених монументальних споруд України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.