Спецпроект

Садиби Мурашка та Сікорського стануть музеями

За пропозицією УТОПІК та ІКОМОС в садибах Мурашка та Сікорського можливо створять музей та культурний центр.

Про це пише prostir.museum/ua.

Це питання було винесено в порядок денний спільного засідання колегії Київської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, членів бюро Українського Національного комітету ІКОМОС за участю Міністерства культури України, представників Мінрегіонбуду України, КМДА, Національного заповідника "Софія Київська" та громадських організацій м. Києва, яке відбулося 11 квітня 2013 р. в НЗ "Софія Київська".

З метою вирішення подальшої долі видатних пам'яток історії та архітектури, громадськості на розгляд було представлено три проектних пропозиції щодо реставрації та пристосування історичних садиб: родини Мурашків (вул. Мала Житомирська, 14), авіаконструктора І. Сікорського (вул. Ярославів вал, 15-б) і будинку по вул. Ярославів вал, 1.

За пропозиціями співдоповідача з цього питання, наукового співробітника відділу історичних досліджень заповідника Марії  Арсенян, на базі зазначених пам’яток (після їх реставрації, реабілітації та пристосування) пропонується створити культурно-мистецькі центри і музейні заклади відповідного спрямування тощо.

Усі представлені розробки були виконані колективом Національного заповідника "Софія Київська" на виконання рішень 36-ї сесії Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО з метою внесення пропозицій по охороні та збереженню буферної зони ансамблю споруд Софійського собору до Генерального плану м. Києва. Цю позицію цілковито поділяє Міністерство культури України.

В свою чергу, присутній на засіданні начальник Департаменту містобудування та архітектури КМДА, головний архітектор м. Києва Сергій Целовальник підтримав запропоновану розробниками концепцію та запропонував винести це питання на розгляд архітектурно-містобудівної ради м. Києва.

Теми

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.