Українське посольство не ремонтуватиме могилу капелана Армії УНР

Українське посольство у Варшаві відмежувалося від ремонту пам’ятника на могилі військового священика Армії УНР.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка" з посиланням на лист від посольства України у Варшаві.

Прес-служба фонду стверджує, що в лютому цього року "Героїка" звернулась до посла України в Польщі Маркіяна Мальського з проханням вжити заходів щодо порятунку пам’ятника протоієрея Армії УНР Івана Джулинського, який похований на цвинтарі Варшава-Воля.

Ще у 2012 році у правому рамені хреста утворилась велика тріщина, яка загрожує руйнуванню всього пам’ятника.

 Могила митрофорного потоієрея Армії УНР Івана Джулинськог

У своїй відповіді на звернення "Героїки" посол зазначив, що амбасада ініціюватиме розгляд питання про ремонт хреста перед Радою охорони пам’яті, боротьби і мучеництва Республіки Польща, яка відповідає за місця пам’яті на території Польщі.

Водночас Мальський нагадав, що ремонт пам’ятника протоієрея Джулинського – компетенція Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Мовляв, туди і треба звертатися.

"Щорічно пан Посол відвідує цвинтар Варшава-Воля, аби віддати шану воїнам Армії УНР, які спочивають на цьому кладовищі. Пам’ятники на могилах українських військових – це "лице" держави Україна перед польськими військовими та українською громадою Варшави. Здавалося б, що пан Посол мав би як ніхто інший бути зацікавлений в тому, щоб "лице" держави, яку він представляє, виглядало гідно, а не розвалювалося на очах", – прокоментував ситуацію керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Дивіться також: "Екскурсія православним кладовищем "Воля" - цвинтарем Армії УНР. ФОТО"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.