АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Катинь та Олександра Кривенка

У вівторок, 9 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам проаналізувати тему, яку дослідники історії донині називають "найбільшою таємницею СРСР".

Йдеться про злочин, який вчинила радянська влада у квітні 1940-го року, коли у кількох концентраційних таборах (зокрема у Катині) розстріляла більше 20 тисяч полонених колишніх військовослужбовців війська Польського.

Разом з істориком, постійним автором сайту "Історична правда" Олександром Зінченком ми дослідили обставини цього злочину, який, зокрема, відбувався і на території України, і долі родин галичан (не лише вояків), яких також замордували у 40-му році.

Спецпроект "Історичної правди" - "Катинська справа"

Відтак ви побачите унікальне відео, довжиною менше хвилини, де є зафіксовані учасники УПА, зокрема сотенного Володимира Щигельського, на псевдо "Бурлака". 1947 рік. Арешт повстанців на території Словаччини.

У другій частині програми - розмова з професором Ярославом Грицаком про середовище самвидавної газети "Поступ" та першого її редактора Олександра Кривенка, який загинув рівно 10 років тому – 9 квітня 2003 року. Ця газета була надяскравим явищем не лише в медійному, а й суспільно-політичному житті України першої половини 90-их років.

У книжковій рубриці представляжмо книжку "Проти вітру", яку варто прочитати тим, хто цікавиться 60-70-ми роками минулого століття, часами застою, розвиненого брежневізму, коли жменька дисидентів, "малесенька щопта" - за Василем Стусом, рятувала честь нації.

Авторка – Раїса Мороз, учасниця правозахисного руху, в ті роки – дружина одного з найвідоміших політв’язнів – Валентина Мороза. Грекиня за походженням, українка з вибору. Донеччина, Львів, Мордовія, Америка, Канада – такою є географія цієї книжки. Про це видання ми попросили розповісти політв’язня радянських таборів Василя Овсієнка.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.