АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Катинь та Олександра Кривенка

У вівторок, 9 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам проаналізувати тему, яку дослідники історії донині називають "найбільшою таємницею СРСР".

Йдеться про злочин, який вчинила радянська влада у квітні 1940-го року, коли у кількох концентраційних таборах (зокрема у Катині) розстріляла більше 20 тисяч полонених колишніх військовослужбовців війська Польського.

Разом з істориком, постійним автором сайту "Історична правда" Олександром Зінченком ми дослідили обставини цього злочину, який, зокрема, відбувався і на території України, і долі родин галичан (не лише вояків), яких також замордували у 40-му році.

Спецпроект "Історичної правди" - "Катинська справа"

Відтак ви побачите унікальне відео, довжиною менше хвилини, де є зафіксовані учасники УПА, зокрема сотенного Володимира Щигельського, на псевдо "Бурлака". 1947 рік. Арешт повстанців на території Словаччини.

У другій частині програми - розмова з професором Ярославом Грицаком про середовище самвидавної газети "Поступ" та першого її редактора Олександра Кривенка, який загинув рівно 10 років тому – 9 квітня 2003 року. Ця газета була надяскравим явищем не лише в медійному, а й суспільно-політичному житті України першої половини 90-их років.

У книжковій рубриці представляжмо книжку "Проти вітру", яку варто прочитати тим, хто цікавиться 60-70-ми роками минулого століття, часами застою, розвиненого брежневізму, коли жменька дисидентів, "малесенька щопта" - за Василем Стусом, рятувала честь нації.

Авторка – Раїса Мороз, учасниця правозахисного руху, в ті роки – дружина одного з найвідоміших політв’язнів – Валентина Мороза. Грекиня за походженням, українка з вибору. Донеччина, Львів, Мордовія, Америка, Канада – такою є географія цієї книжки. Про це видання ми попросили розповісти політв’язня радянських таборів Василя Овсієнка.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.