У Німеччині виявили 50 наглядачів Аушвіца. Хочуть засудити, як Дем'янюка

Німецьке відомство, що займається розслідуванням злочинів націонал-соціалізму, вийшло на слід 50 колишніх наглядачів нацистського концтабору "Аушвіц" (Освенцим).

Про це повідомляє Westdeutsche Allgemeine Zeitung.

Колишні наглядачі таборів смерті, яким зараз приблизно по 90 років, проживають по всій Німеччині. Слідчим уже відомі їхні імена та адреси. Всім їм загрожує звинувачення у співучасті в убивстві.

Прокурор Курт Шрімм, який останні 13 років очолює Центральне відомство управлінь юстиції земель ФРН з розслідування націонал-соціалістських злочинів, зазначив, що вважає справу проти наглядачів перспективною - навіть незважаючи на те, що через нестачу свідків вину підозрюваних довести буде складно .

При цьому він апелює до справи Івана Дем'янюка, яку вдалося довести до винесення обвинувального вироку.

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Прокуратура базувала свої обвинувачення на посвідченні, згідно з яким пан Дем’янюк належав до підрозділу СС "Травники", члени якого працювали в таборах охоронцями. Свідків, які б бачили Дем’янюка у таборі в ролі охоронця, не було.

Суд відкинув вимогу адвокатів про те, що має бути подано більше доказів на процесі, який тривав майже півтора роки. Адвокати підсудного стверджували, що посвідчення було підробкою КГБ. Але фахівці на процесі визнали документ справжнім.

Більшість свого життя Іван Дем'янюк був американським громадянином (1952-1986 і 2001-2004), але народився він на Вінничині. У віці 22 роки боєць Червоної армії Дем'янюк потрапляє в нацистський полон у Криму, звідти - в табір для військовополонених у Польщі. Там колишній червоноармієць згоджується стати на службу Третьому рейху.

В 1951 році Дем'янюк емігрував до США, працював на автомобільному заводі в Огайо. Він отримав американське громадянство, але був його позбавлений у 2004-му.

Дем’янюк провів 8 років (1986-1994) під вартою в Ізраїлі у 80-х роках. У 1988-му його було засуджено до смерті в Ізраїлі за злочини в таборі "Треблінка", але той вирок було скасовано після того, як з’явилися нові докази, які підтвердили причетність до цих злочинів іншої людини.

"Процес над Дем'янюком - спроба поділити провину, - сказала у 2011 році посол України в Німеччині Наталія Зарудна. - При цьому німецька преса не забувала вказувати на невідповідність ситуації: адже в 1950-х в Німеччині було виправдано багатьох солдат та офіцерів, які служили в таборах - якраз із формулюванням, що вони тільки виконували накази. А от щодо Дем'янюка така формула спрацювала тільки частково".

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.