У Бабиному Яру встановлять пам’ятник Олені Телізі

КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА 28 березня уклала угоду на придбання моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 мільйона гривень.

Скульптуру придбають у підприємця Олександри Рубан, пишуть "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Скульптурну композицію мають відлити з бронзи і встановити на території меморіального комплексу "Бабин Яр". Завершити роботи повинні упродовж місяця.

Тендер провели за неконкурентною процедурою "закупівля у одного учасника", оскільки йдеться про придбання мистецького твору – об’єкту права інтелектуальної власності.

Як відомо, пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 році затвердило проект Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

У бюджеті Київської міської адміністрації на 2008 рік було передбачено 900 тисяч гривень на скульптурну групу, але її так і не встановили.

Олександра Рубан – київський скульптор, дочка відомого скульптора-анімаліста Юрія Рубана. Її роботи зберігаються в 11 українських музеях, академії образотворчого мистецтва Росії, у Міжнародному парку скульптури Китаї, а також у приватних колекціях України, Франції, Швеції, Швейцарії, Англії, Німеччини, США та Ізраїлю.

Більше про Олену Телігу читайте в розділі "Тексти"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.