Під час Гуморини відкрили пам'ятник російській поезії

40-а ювілейна першоквітнева Гуморина в Одесі почалася з традиційного відкриття пам'ятника в саду скульптур Літературного музею.

Цього разу скульптурна композиція, яка носить назву "Срібний вік", присвячена цій епосі в російській літературі, передає УкрІнформ.

"Ми вирішили присвятити скульптурну частину Гуморини представникам Срібного віку, оскільки наше місто було тісно пов'язане з цією літературною епохою", - сказав автор пам'ятника Леонід Ліптуга.

Як відомо, широке застосування термін "Срібний вік" набув у Радянському Союзі після знайомства читачів з "Поемою без героя" уродженки Одеси Анни Ахматової. В Одесі жили і друкувалися чимало представників періоду "Срібного віку".

На композиції представлено жіночі фігури, що сидять на лавках у вигляді сфінксів. На постаменті напис "Срібний вік" і зображення піраміди, в центрі якої назви і напрями в рамках літератури "Срібного віку": "Футуризм", "Імажинізм", "Кубофутуризм" та інші.

Традиція відкривати 1 квітня пам'ятник у саду Літературного музею з'явилася в Одесі 18 років тому. Тут можна побачити пам'ятники герою одеських анекдотів Рабіновичу, Мішці-одеситу, Одесі-мамі, Гоголю, Паустовському, Висоцькому.

В Літературному музеї працює фотовиставка, що розказує про історію Гуморини за 40 років

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.