Німецький пенсіонер прийяв гігантський кабачок за бомбу часів Другої світової

У німецькій землі Баден-Вюртемберг літній чоловік викликав надзвичайну службу через 5-кілограмовий цукіні.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Spiegel Online.

Як розповіли в поліції, 81-річний мешканець міста Бреттен поблизу Карлсруе зателефонував їм і схвильовано повідомив про знахідку, яка на його думку, була снарядом часів Другої світової війни.

На місце прибули поліцейські і працівники надзвичайної служби і виявили "об’єкт, що виглядає дуже схожим на бомбу". Однак це була не бомба, а 40-сантиметровий цукіні вагою приблизно 5 кілограмів.

 

У поліції припускають, що овоч перекинули через паркан у садок чоловіка.

У Німеччині регулярно знаходять бомби часів Другої світової війни. Через часом доводиться евакуювати десятки тисяч людей. 

Як повідомлялося, 16 жовтня берлінський суд засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.