Спецпроект

У Польщі створено парламентську групу щодо "східних кресів"

У польському Сеймі створено парламентську групу "у справах Кресів, кресов'яків і спадщини Східних Земель давньої Речі Посполитої". Одна з причини - "сліди польськості зникають через організовану діяльність спадкоємців бандерівщини й українських націоналістів".

Про створення групи повідомляє офіційний сайт Сейму (нижньої палати парламенту Республіки Польща).

Креси - "окраїна, пограниччя" - польська назва територій сучасних України, Білорусі і Литви, які у 1919-1939 рр. входили до складу міжвоєнної польської держави (Другої Речі Посполитої).

Остаточне оформлення групи заплановане на квітень, коли в ньому зможуть узяти участь представники усіх депутатських об'єднань. "Чи буде покінчено з 70-річною змовою мовчання про Креси, буде зрозуміло найближчим часом", - зазначає сайт Kresy.pl.

За повідомленням сайту, участь в установчому засіданні групи взяли представники таких "кресових середовищ" [назви дані за назвами воєводств міжвоєнної Польщі] - віленського (Литва), новогрудського (Білорусь), білостоцького (Білорусь і Польща), поліського (Білорусь і Україна), волинського, львівського, тернопільського і станіславського (івано-франківського).

"Окраїни" міжвоєнної Речі Посполитої - це "мультикультурний, мультиетнічний і мультирелігійний плавильний котел тогочасної Європи", - наголошує сайт.

На засіданні зазначалося, що Сейму було б дуже недоречно засуджувати операцію з депортації українського населення "Вісла" в рік, коли відбуваються "заходи з вшанування пам'яті геноциду, влаштованого ОУН-УПА на Окраїнах".

Обговорювалися плани заходів "до 70-річчя геноциду [Волинської трагедії - ІП]" за участю ветеранів Армії Крайової і націоналістичного польського підпілля на Волині. Обговорювався хід збирання підписів з проголошення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків.

Було зазначено, що важливою складовою роботи групи є захист спадщини східних земель колишньої Речі Посполитої, оскільки "нереставровані сліди польськості зникають через уплив часу, брак свідомості місцевих спільнот або зумисне організовану діяльність налаштованих вороже до Польщі спадкоємців бандерівщини і українських націоналістів".

"Мала батьківщина третини населення колишньої Польщі не може піти в забуття", - наголошує Kresy.pl.

Видання "кресов'яків" підкреслює, що досі парламентські дебати про долю колишніх "окраїн" велися на вкрай низькому рівні або взагалі не велися, і тепер "можна нарешті сміливо стверджувати, що Креси і кресов'яки знайшли своє постійне місце в Сеймі".

Як відомо, у січні цього року організації кресов'яків висловили протест проти засудження операції з депортації українського населення "Вісла".

Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним у 2007 році на замовлення тижневика Wprost, 52% (в тому числі 51% молодших за 29 років) громадян Польщі вважали "східні окраїни" з Вільнюсом і Львовом польськими землями.

Читайте на ІП інші матеріали, пов'язані з "кресовим рухом" у Польщі

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.