Спецпроект

Заради елітного житла тихцем зносять рештки Берлінського муру. ФОТО

Сьогодні на світанку у столиці Німеччини за підтримки поліції були демонтовані чотири сегменти Берлінського муру на найдовшій із його збережених ділянок, що носить назву East Side Gallery ("Східної галереї").

Про це повідомляє DT.ua.

Секція стіни була розібрана для того, щоб відкрити дорогу для зведення житла класу люкс - незважаючи на масові протести активістів, які закликали зберегти цей історичний об'єкт у недоторканності.

Роботи зі зняття фрагментів стіни проходили під охороною правоохоронних органів; всього до East Side Gallery було стягнуто близько 250 поліцейських.

Фото: local.de

Після демонтажу в стіні утворилася діра у п'ять метрів завширшки, в якій встановили ворота. Це буде проїзд до будівельного майданчика, де планується звести елітний житловий будинок висотою 63 метри, а також 23-метровий пішохідний міст через річку Шпрее.

Рішення про знесення цього відрізка раніше викликало обурення городян, у зв'язку з чим роботи довелося зупинити. На акцію протесту зібралися від 7 до 10 тисяч осіб. Вони заявили, що не можна допустити руйнування найдовшої ділянки стіни і забудови парку на Шпрее.

 

Крім того, протестанти назвали неприпустимим будівництво житлової висотки на колишній "смузі смерті": за часів Холодної війни прикордонникам НДР дозволялося відкривати вогонь по тих, хто намагався нелегально перетнути кордон. У даному випадку такою "смугою смерті" була якраз територія між берегом Шпрее і муром.

Берлінський мур, який розділив місто на "соціалістичну" і "західну" частини, був споруджений на початку 1960-х років. Після об'єднання Німеччини у 1989 році більшу частину стіни було знесено, проте в декількох місцях бетонні блоки збереглися.

East Side Gallery є найдовшою зі збережених ділянок - вона тягнеться уздовж вулиці Мюленштрассе більш ніж на 1,3 км.

 

У 1990 році цей сюжет був розписаний яскравими графіті художниками зі всього світу і відтоді є однією з берлінських пам'яток, охоче відвідуваних туристами.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.