Спецпроект

Метрополітен-музей у Нью-Йорку вирішив працювати без вихідних

Нью-йоркський Метрополітен-музей вирішив скасувати вихідні по понеділках і перейти на семиденний робочий тиждень з 1 червня цього року.

Про це пише New York Daily News.

Щоправда тепер музей почне відкриватися на півгодини пізніше - не о 9:30, а о 10 годині ранку.

За словами керівництва, музей вирішив бути доступний для відвідувачів майже в будь-який час. До речі, Метрополітен-музей колись працював без вихідних. А рішення про неробочий день було прийнято 42 роки тому. У 1971 році вихідний в музеї був введений заради економії коштів.

Тепер ситуація змінилася з точністю до навпаки. Метрополітен планує заробити, скасувавши вихідний, тому що в останні роки потік туристів виріс і бажаючих оглянути експозицію тепер набагато більше, ніж кілька років тому.

Так, наприклад, минулого року Метрополітен-музей відвідали 6280000 осіб, що на 600 тисяч осіб більше, ніж у попередній рік.

Рекомендована ціна при відвідуванні музею - $ 25 для дорослих і $ 12 для студентів. Але насправді за вхід музей можна заплатити мінімальну плату або взагалі нічого не платити. Досить підійти до будь-якого віконця каси і протягнути будь-яку монетку, а можна і нічого не пред'являти і попросити вхідний квиток. Вхідними квитками служать маленькі круглі різнокольорові значки, на кожен день свій колір. Значки можна прикріпити до одягу і взяти з собою на пам'ять, що й роблять туристи.

Метропόлітен-музей (англ. The Metropolitan Museum of Art) в місті Нью-Йорк - один з найбільших художніх музеїв світу. Він існує на кошти спонсорів та дарувальників при невеликій державній підтримці.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.