Спецпроект

В Аргентині відкриють музей Мессі

На батьківщині аргентинського нападаючого "​​Барселони" Ліонеля Мессі - в місті Росаріо - скоро відкриється музей його імені.

Про це пише "Спорт-експрес".

Можна не сумніватися, що музей Мессі стане однією з головних визначних пам'яток Росаріо поряд з відкритою в цьому місті 30 жовтня 1998-го Iglesia Maradoniana - Церкви Марадони.
 
Один з її засновників, місцевий житель Алехандро Верон розповідав пресі, що він, як і всі аргентинці добропорядний католик, тим не менше, вважає Дієго Марадону не інакше як богом.
 
Незважаючи на всі гріхи кумира - наприклад, стрілянину по журналістах та вживання наркотиків. Наука називає це явище синкретизмом - тобто з'єднанням різних віросповідань, в даному випадку католицизму і ... поклоніння таланту аргентинського генія.
 
Iglesia Maradoniana на сьогоднішній день налічує більше 150 тисяч прихожан зі всього світу. Влада і офіційна церква ставляться до цих диваків лояльно, а сам Дієго одного разу подарував своїй духовній обителі бутси та футболку збірної Аргентини.
 
Не дивно, що два головних свята церкви - це 30 жовтня (день народження Марадони) і 22 червня, коли аргентинська "десятка" забила два доленосних голи у ворота англійців у чвертьфіналі мексиканського мундіалю 1986 року. Особливо шанують тут приховані під абревіатурою D10S десять заповідей Дієго, серед яких є, наприклад, такі: "Любіть футбол більше всього на світі" і "Захищайте кольори Аргентини". А одна з головних молитов для місцевих парафіян говорить: "Борони нас, Марадона, від офсайду, Авеланжа і Пеле".
 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.