В Аргентині знайшли список із 12 тис. нацистів, що жили в країні

В Аргентині знайшли документи з іменами 12 тисяч нацистів, які мешкали у цій південноамериканській країні у 1930-х роках. У багатьох із них були відкриті рахунки в швейцарському банку.

Про це повідомляє ВВС. України.

 
ФОТО: WIESENTHAL.COM

Про знахідку повідомив Центр Симона Розенталя, який спеціалізується на розслідуванні злочинів та пошуку нацистів.

Представники центру вже звернулися до керівництва банку Credit Suisse з проханням надати інформацію про рахунки, відкриті в банку Schweizerische Kreditanstalt – це стара назва Credit Suisse.

"Ми вважаємо, що на цих рахунках зберігаються грошові кошти, викрадені нацистами в євреїв", - йдеться у повідомленні центру.

Документи, про які йде мова, нещодавно були знайдені в одному з приміщень колишнього штабу нацистів в Буенос-Айресі.

Нацистська Німеччина почала привласнювати власність євреїв у 1930-х роках, у 1940-х значну її кількість викрали.

До, під час і після Другої світової війни кілька південноамериканських країн, включаючи Аргентину, були надійними притулками для нацистів, оскільки при владі в них перебували військові диктатори, лояльні до нацистської Німеччини.

Одним із найвідоміших нацистів, що переховувалися в Аргентині, є Адольф Ейхман, завідувач відділу гестапо, який відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання". Після війни він втік до Аргентини й тривалий час жив там під несправжнім іменем.

У 1960 році його викрали ізраїльські спецслужби, і у 1962-му, після гучного судового процесу в Ізраїлі, Ейхмана стратили через повішання.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.