Чверть росіян не проти відродження монархії. Особливо багато в Москві

Підсумки опитування, проведеного Всеросійським центром вивчення громадської думки (ВЦИОМ), свідчать про те, що громадяни не бажають відродження монархії в країні.

Про це повідомляє РБК.

Лише 11% респондентів заявили, що Росії найбільшою мірою підходить така форма правління, як монархія, що припускає передачу верховної влади у спадок. 82% опитаних схиляються до республіканської форми правління, а 7% росіян вагалися з відповіддю.

У Москві та Петербурзі прихильників монархії більше, ніж у середньому по Росії: соціологи нарахували 19% прихильників цієї ідеї проти 69% "республіканців". У середньому в містах-мільйонерах проживають 10% "монархістів".

У 2006 р. лише 3% росіян заявили, що виступають за монархію і бачать людину, яка могла б зайняти престол. Тепер подібних поглядів дотримуються 4% респондентів.

У той же час 24% опитаних заявили, що в принципі не проти монархії, але гідного кандидата назвати не можуть.

Різко проти монархічної форми правління виступають 67% росіян, які назвали подібну форму реалізації влади "пройденим історичним етапом".

Питання, хто міг би стати російським монархом, викликало найрізноманітнішу реакцію. 6% респондентів впевнені, що престол повинен зайняти представник династії Романових - нащадок останнього російського імператора Миколи II.

На думку 13% опитаних, новий монарх повинен бути політиком чи громадським діячем, обраним на референдумі або "земському соборі". При цьому 2% росіян вибрали відповідь "щось інше". 70% респондентів вважають відновлення монархії неможливим і неправильним.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.