Спецпроект

ФБР розкрило найбільшу музейну крадіжку в історії

Федеральне бюро розслідувань США заявило про розкриття найбільшої музейної крадіжки в історії. Майже 23 роки тому, в 1990 р., був пограбований Музей Ізабелли Стюарт Гарднер в Бостоні.

Про це пише РБК-Україна.

Зловмисники винесли 13 предметів мистецтва на загальну суму 500 млн дол. Напередодні представники бостонського відділення ФБР заявили, що їм відомі особи викрадачів.

За словами співробітників спецслужби, підозрювані є членами кримінального угрупування, що базується в середньоатлантичних штатах США і Нової Англії. При цьому в ФБР відмовилися назвати імена злочинців. Агенти пояснили, що не можуть пред'явити звинувачення у зв'язку із закінченням строку давності кримінального переслідування.

Крім того, з'ясувалося, що викрадені твори мистецтва досі не знайдені. У ФБР припустили, що вони були вивезені в Коннектикут із Філадельфії і що злодії безуспішно намагалися продати їх близько 10 років тому.

Представники відомства зазначили, що в майбутньому обвинувачення можуть бути пред'явлені людині, у якої викрадені картини виявляться на руках, навіть якщо він був лише покупцем. Втім, після невдалої спроби грабіжників здійснити операцію у Філадельфії слід вкрадених предметів мистецтва був втрачений.

Прес-конференція ФБР була присвячена 23-й річниці пограбування Музею Ізабелли Стюарт Гарднер, яке було скоєно 18 березня 1990-го. Зловмисники, одягнені в поліцейську форму, проникли в будівлю і винесли з нього 13 експонатів, включаючи знаменитий "Концерт" Вермеєра, три полотна Рембрандта (в тому числі його єдиний морський пейзаж), а також роботи Мане, Дега і Говарда Флінка.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.