Спецпроект

У Криму будуть створювати підводні музеї

Три об'єкти в Криму отримають статуси підводних музеїв. Одним з них стане античне місто Акра, розташоване в Керченській протоці.

Про це пише travel.ru. 

Зокрема, з травня до липня буде відкрито доступ до підводної пам'ятки - затопленого міста Акра. Туристи зможуть спуститися до руїн під час роботи там археологів. Дослідники покажуть відвідувачам свої знахідки і розкажуть про це стародавнє поселення.

Місто займає площу 40 тисяч квадратних метрів. За словами вчених, воно було самодостатнім торговим центром Боспорського царства (антична держава по берегах нинішньої Керченської протоки). Імовірно, Акра існувала з кінця VI століття до нашої ери до початку IV століття нашої ери. Причиною загибелі міста стали природні процеси. До наших днів збереглися оборонні стіни товщиною в два метри і залишки античних будинків.

Також підводними музеями стануть теплохід "Ленін", який затонув неподалік від мису Сарич у 1941 році, і субмарина "Скат" часів царської Росії, яку в 1919 році затопили біля берегів Севастополя. За словами організаторів, суда лежать на невеликій глибині і туристи зможуть легко до них спуститися.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.