Спецпроект

На Донбасі музейники відроджують приз Паші Ангеліної

У Старобешівському районі Донеччини повним ходом йде підготовка до 80-річчя з дня заснування першої в Радянському Союзі жіночої тракторної бригади.

Про це пише donbass.ua.

Так, у музеї-меморіалі Парасковії Ангеліної пройшла тематична конференція, а депутати райради на черговій сесії прийняли рішення відродити традицію вручення призу імені землячки. Колись цей приз вважався досить престижним, але з розвалом Союзу його історія перервалася.

З цього року приз буде знову вручатися по завершенні польових робіт кращому сільгосппідприємству району. Зараз його виготовляють за зразком, який є одним з головних експонатів музею. Він являє собою білу керамічну вазу, розписану під гжель, із зображенням трактора зразка початку двадцятого століття.

Парасковія Ангеліна народилась у селі Старобешеві у родині селянина-батрака - понтійського грека - Микити Ангеліна. Ще на початку колектівізації Паша Ангеліна однією з перших серед жінок оволоділа новою технікою і протягом 26 років очолювала тракторну бригаду.

Була ініціатором соціалістичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне використання техніки, зниженя собівартості тракторних робіт.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.