У КИЄВІ ГОВОРИТИМУТЬ ПРО УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНЕ КІНО

У київському Будинку кіно відбудеться круглий стіл "Українська історія: від роману до фільму".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Письменники Василь Шкляр та Андрій Кокотюха, історик Володимир В'ятрович, кінокритик Ігор Грабович, а також журналіст Юрій Макаров та кінознавець Сергій Тримбач говоритимуть, чи сплеск уваги до історичної тематики створює перспективу для історичної кіноіндустрії.

В Україні – сплеск інтересу до історичної теми. Зокрема, протягом двох останніх років вийшло з друку близько десятка історичних романів, які мали широкий резонанс і чималі наклади.

За словами Олександра Роднянського, "українське кіно давно вагітне подієвим фільмом, котрий об'єднає всіх в єдиній залі".

Учасників круглого столу "Українська історія: від роману до фільму" запрошують визначитися, чи може стати таким фільмом для України фільм історичний.

- Чи здатен сьогодні історичний фільм в Україні "об'єднати всіх в єдиній залі" - або це лише хибне уявлення про те, чого чекає широкий український глядач від національного фільму?

- Які саме романи/фільми слід визначати, як історичні? Чи можна назвати книгу/стрічку, де дія відбувається чверть століття тому, історичною?

- Чому за радянських часів популярні українські історичні романи не були екранізовані, цілком відповідаючи ідеологічним потребам часу? І чи може бути така потреба тепер?

- Затребуваність творів на історичну тематику в українського читача/глядача: якої саме історії потребує широка аудиторія?

- Чи існує реальний запит на історичні фільми в українському суспільстві та інших суспільствах?

- Чи дає історичний фільм надприбуток?

- Чи здатні твори на тему історії України зацікавити закордонні аудиторії: від російської до європейської та американської?

Час і місце: 15 березня 2013 року. 16:00. Київ, Будинок кіно, конференц-зал (вул. Саксаганського, 6, метро "Палац спорту" або "Олімпійська").

Дивіться також:

На "Оскарі" перемогли історичні фільми. ВІДЕО

Завершено зйомки фільму про "розстрільний з'їзд" кобзарів. ФОТО

Знято кіно про українця, який був найсильнішим у світі. ФОТО, ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли наші фільми знімалися масово і з прибутком. ФОТО

Кіно про героя СРСР, який став вождем індіанців. Враження, ФОТО і ВІДЕО

"Сталінград" Федора Бондарчука. Репортаж зі знімального майданчика

Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Всі матеріали за темою "Кіно"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.