СУД ДОЗВОЛИВ БУДУВАТИ У ГОСТИНОМУ ДВОРІ

Окружний адмінсуд Києва не скасував постанову Кабміну, якою будівлю Гостиного двору була виключена зі списку пам'ятників архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду від 27 лютого, повідомляє УП.

Приватне виробничо-торгове підприємство "Гостиний двір", Київська міськорганізація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція" звернулися з позовом до Кабміну та Мінкультури (треті особи - ПАТ "Укрреставрація", Київміськадміністрація, регіональне відділення ФДМ у Києві) та за позовом Українського товариства охорони пам'яток історії та культури до Кабміну та Мінкультури про скасування постанови уряду від 15 серпня 2011 року.

Так, 23 січня від Українського товариства охорони пам'яток надійшло клопотання про забезпечення адмінпозову через призупинення дії постанови Кабміну №1380 і заборони "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в приміщенні Гостиного двору.

Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи судом невідомими особами робляться спроби силового захоплення Гостиного двору і початку виконання будівельних робіт з його реконструкції.

У клопотанні було зазначено, що такі дії спрямовані на якнайшвидше проведення будівельних робіт, до того, як в судовому порядку буде вирішено питання про правомірність позбавлення будівлі охоронного статусу.

"Виходячи зі змісту поданої заяви, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки в заявленому клопотанні та представлених у ньому матеріалах взагалі не видно зв'язку між прийнятою постановою Кабміну і будівельними роботами з реконструкції (перебудові) будівлі Гостинного двору під ТРЦ", - йдеться в визначенні.

"Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач - Кабмін - намагається здійснювати будівельні роботи", - сказано в документі.

Суд також визначив, що особи, які, на думку заявника, такі роботи здійснюють, не вказані і в якості учасників адмінпроцесу не заявлені; також немає відомостей про те, що ними є суб'єкти владних повноважень, до яких можна застосувати передбачені законодавством заходи.

Крім того, суд визначив, що вимога Українського товариства охорони пам'яток про призупинення дії постанови №1380 в ухваленні рішення в справі не може бути забезпечено, оскільки призупинення судом дії постанови є фактично вирішенням суперечки по суті.

Таким чином, в задоволенні клопотання Українському суспільству охорони пам'яток в забезпеченні позову суд відмовив.

Також суд відмовився заборонити "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в будівлі Гостинного двору, оскільки вимогу заявлено не до суб'єкта владних повноважень.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.