Спецпроект

Музеї Греції сьогодні бастують

Музеї та археологічні пам'ятники Греції в понеділок, 11 березня, закриті для відвідувачів через страйк, який проводять профспілки на знак протесту проти реформи системи міністерства культури і скорочення робочих місць.

Про це пише ria.ru.

До цього музейники страйкували 8 березня.

Нова організаційна структура міністерства культури позбавляє його самостійності і передбачає скорочення робочих місць, вважають члени Всегрецької федерації працівників міністерства культури.

Як йдеться в заяві Асоціації грецьких археологів, скорочуються життєво важливі управління в Генеральному секретаріаті культури, а інші управління археологічної служби об'єднують "неприпустимим чином", об'єднуючи наукові та адміністративні питання. "Цей проект являє собою збірку таблиць і загальні ідеї, і мало відрізняється від попередніх проектів тієї ж комісії міністерства адміністративної реформи та електронного врядування, які були розкритиковані усіма сферами культури і від якого відмовилося і політичне керівництво генерального секретаріату культури", - йдеться в заяві.

Між тим, не всі співробітники сфери туризму згодні з рішенням про страйк в музеях. "Це велика дурість - позбавити відвідувачів, які приїхали до нас, можливо, раз в житті, можливості побачити культуру і історію ... Люди, які приїхали з іншого краю світу, в підсумку побачать тільки нашу культуру 2013 року?" - прокоментувала повідомлення одна з гідів.

За даними статичної служби країни Elstat, за дев'ять місяців минулого року музеї та археологічні пам'ятники відвідали 7,93 мільйона осіб. Доходи від продажу квитків принесли скарбниці 34,4 мільйона євро (за цей же період 2011 року - 41,2 мільйона євро). Найбільшою популярністю серед туристів користувалися Акрополь і його музей в Афінах, Національний археологічний музей, замок лицарів на Родосі, музей в Дельфах, Давня Олімпія, Кносський палац і музей в Іракліоні на Криті. Щорічно Грецію відвідує більше 14 мільйонів іноземних туристів.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.