Спецпроект

Музеї Греції сьогодні бастують

Музеї та археологічні пам'ятники Греції в понеділок, 11 березня, закриті для відвідувачів через страйк, який проводять профспілки на знак протесту проти реформи системи міністерства культури і скорочення робочих місць.

Про це пише ria.ru.

До цього музейники страйкували 8 березня.

Нова організаційна структура міністерства культури позбавляє його самостійності і передбачає скорочення робочих місць, вважають члени Всегрецької федерації працівників міністерства культури.

Як йдеться в заяві Асоціації грецьких археологів, скорочуються життєво важливі управління в Генеральному секретаріаті культури, а інші управління археологічної служби об'єднують "неприпустимим чином", об'єднуючи наукові та адміністративні питання. "Цей проект являє собою збірку таблиць і загальні ідеї, і мало відрізняється від попередніх проектів тієї ж комісії міністерства адміністративної реформи та електронного врядування, які були розкритиковані усіма сферами культури і від якого відмовилося і політичне керівництво генерального секретаріату культури", - йдеться в заяві.

Між тим, не всі співробітники сфери туризму згодні з рішенням про страйк в музеях. "Це велика дурість - позбавити відвідувачів, які приїхали до нас, можливо, раз в житті, можливості побачити культуру і історію ... Люди, які приїхали з іншого краю світу, в підсумку побачать тільки нашу культуру 2013 року?" - прокоментувала повідомлення одна з гідів.

За даними статичної служби країни Elstat, за дев'ять місяців минулого року музеї та археологічні пам'ятники відвідали 7,93 мільйона осіб. Доходи від продажу квитків принесли скарбниці 34,4 мільйона євро (за цей же період 2011 року - 41,2 мільйона євро). Найбільшою популярністю серед туристів користувалися Акрополь і його музей в Афінах, Національний археологічний музей, замок лицарів на Родосі, музей в Дельфах, Давня Олімпія, Кносський палац і музей в Іракліоні на Криті. Щорічно Грецію відвідує більше 14 мільйонів іноземних туристів.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.