Спецпроект

ДИРЕКТОРА ЗАПОВІДНИКА ПІДОЗРЮЮТЬ У ТОРГІВЛІ ЕКСПОНАТАМИ

Директор Переяслав-Хмельницького заповідника (Київщина) тимчасово відсторонений від виконання своїх обов’язків через підозру в торгівлі музейними експонатами.

Про це заявив міністр культури Леонід Новохатько, повідомляє Радіо Свобода.

За його словами, таке рішення ухвалили після виходу відповідного сюжету на одному з українських телеканалів.

"Я мав розмову з генеральним директором телеканалу, а також відправив до нього лист, у якому прошу за можливості надати Міністерству культури диск з висхідним матеріалом, щоб ми могли цей факт перевірити і відповідно зреагувати", – зауважив міністр.

Як відомо, у грудні 2012 року із заповідника звільнилося кілька робітників із 25-річним стажем, які зробили це на знак протесту проти "доведення до жахливого стану ряду унікальних пам’яток культурної спадщини".

У листопаді 2010 року колектив заповідника звинувачував новопризначеного директора Павла Довгошию у руйнуванні колекцій і зникненні експонатів. 

Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" — один з найбільших заповідників України. До його складу входять території міста Переяслава-Хмельницького, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони.

У його складі 371 нерухомих пам'яток історії й архітектури українського народу, 24 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні тощо.

Основний музейний фонд заповідника становить 170 848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI-XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI-XVIII ст. (10 тис. од).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.