Спецпроект

В Донецьку частину художнього музею віддали під елітний бутік

Директор Донецького художнього музею Галина Чумак в інтерв'ю блогеру frankensstein розповіла, чому виставковий зал художнього музею нині перебуває в приватних руках.

Про це пишуть texty.org.ua.

Директор галереї заявила, що музей втратив залу не з її ініціативи, а в результаті рішення Донецької міської ради.

"Захотів приватний підприємець його роздобути. Звернувся з листом до міської ради. Вони визнали за необхідне приміщення віддати. Все. Це не моє помешкання. Захоче влада мене звідси витурити - спокійно можуть викинути. Он будинок працівників культури був – вигнали", - сказала Галина Чумак.

Музей засновано 23 вересня 1939 року як Музей образотворчого мистецтва, у 1941 року з початком Великої Вітчизняної війни припинив своє існування, з 1958 року — відділ образотворчого мистецтва Сталінського краєзнавчого музею, з 1960 року — Сталінська картинна галерея, з 1965 року — Донецький художній музей.

Музей сьогодні має у своїй колекції більш 15 тисяч творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва, небагато ікон. У його колекції представлені роботи українських, російських та європейських майстрів XVI—XX століть, а також твори античності.

У постійно діючій експозиції музею представлені роботи: І. Айвазовского, Бенуа, Д. Бурлюка, В. Васнецова, В. Голубкіної, І. Грабаря, Дж. Доу, О. Кипрінського, П. Кончаловского, В. Полєнова, А. Саврасова, В. Сєрова, В. Сурикова, Роберта Фалька, І. Шишкіна, Т. Яблонскої. Серед художників доби СРСР Корін Павло Дмитрович.

Музей є членом заснованої у 1999 році Мережі сучасного українського мистецтва.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.