Спецпроект

Музей Блещунова запрошує на зустріч із "Котами Одеси"

Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова (Польська, 19) відкрив 1 березня незвичайну виставку графіки.

Про це пише "Таймер".

 

У виставковому залі Одеського муніципального музею особистих колекцій можна буде побачити персональну виставку Геннадія Гармидер під назвою "Коти Одеси. У змішаній техніці і зі змішаними почуттями". Експозиція працюватиме до 17 березня.

Афіша виставки

"На виставці представлено понад 40 робіт, виконаних тушшю, сангіна, вугіллям, гуашшю і аквареллю, - уточнює Валентина Беженар, піар-менеджер музею. - Змішані почуття художника до героїв його малюнків виражені в кожному штриху, а імена, які дає Геннадій Гармидер своїм котам, інтригують і мимоволі наводять на роздуми: як же все-таки автор до них ставиться, любить або тільки поважає ... Незалежно від того, бродячі або домашні, вони урочисті й величні, вгодовані і задоволені життям, і, звичайно ж, кожен має свій характер. Саме такими їх зображує художник. Коти Одеси в його роботах - це ще одна туристична пам'ятка міста".

Геннадій Гармидер народився в 1945 році, закінчив Одеське художнє училище імені М.Б. Грекова та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури в Києві. Графік, книжковий ілюстратор, живописець. Учасник всесоюзних, всеукраїнських, зарубіжних, міжнародних виставок, член Одеського відділення Національної спілки художників України, лауреат премії імені Едуарда Багрицького. Персональні виставки Геннадія Гармидер проходили в Україні, Франції, Італії, США, Фінляндії. Роботи автора зберігаються в музеях України та приватних колекціях Європи, Америки, Австралії, Китаю, Росії.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.