Спецпроект

У Києві презентуватимуть книгу-альбом "Музей волинської ікони"

28 лютого в 16 годин у Будинку Митрополита Національного заповідника "Софія Київська" відбудеться презентація книги-альбому "Музей волинської ікони". Альбом презентує понад 100 пам'яток сакрального мистецтва Волині.

Про це пише "День".

Музей волинської ікони - єдиний в Україні заклад такого типу, який представляє регіональну школу іконопису.

Розділи альбому присвячені історії формування колекції Музею волинської ікони, Чудотворної Холмської ікони Богородиці, волинського іконопису XVI-XVIII століть, релігійного живопису західноєвропейської традиції XVIII-XIX століть, декоративного різьблення і скульптурі XVII - початку XIX століть.

Список авторів - відповідно солідний: Людмила Міляєва - дійсний член Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, заслужений діяч мистецтв України, Володимир Олександрович - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, професор Варшавського університету, Євгенія Ковальчук - кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею, Тетяна Єлісєєва - завідуюча Музеєм волинської ікони, Світлана Василевська, Ангеліна Вигоднік, Людмила Карпюк - провідні наукові співробітники Музею волинської ікони.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.