Спецпроект

В Таллінні відкриють музей Народного фронту

На засіданні Талліннської міської управи була представлена ​​програма заходів, присвячених 25-річчю створення Народного фронту Естонії (Eestimaa Rahvarinne). У великій програмі сім основних заходів, у тому числі відкриття музею

Про це пише rus.err.ee.

Музей Народного фронту передбачається відкрити в якості однієї з філій Талліннського міського музею. Розташувати музей пропонується в приміщеннях в тунелі під площею Вабадузе, де зараз знаходиться науково-розважальний центру АННАА.

Директор з розвитку Талліннського міського музею Кальмар Ульм пояснив виданню, що музей Народного фронту буде сучасним і інтерактивним, і передавати відвідувачам емоції часів "співочої революції". Музей планується відкрити на початку жовтня, безпосередньо перед місцевими виборами.

Розташована на площі Вабадузе Талліннська філія науково-дослідного центру AHHAA буде закрита наприкінці квітня і звільнить приміщення в кінці травня.

Керівництво AHHAA пояснило рішення про закриття Талліннської філії тим, що приміщення в підземному переході на площі Вабадузе не відповідають потребам центру, а орендний договір з міською владою Таллінна, який продовжується щоразу лише на один рік, не дозволяє бронювати оренду зарубіжних експонатів для показу їх у Таллінні. Також центр АННАА подавав місту клопотання про підтримку фінансування нової експозиції, але безуспішно.

Народний фронт Естонії - демократичний рух, створений громадянською ініціативою в 1988 році і діяв до 1993 року. Первісна назва: Народний фронт на підтримку перебудови. Очолювали Народний фронт Едгар Савісаар і Мар'ю Лаурістін.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.