Спецпроект

Музей Шевченка оцифровує документи з життя поета. ФОТО

Національний музей Тараса Шевченка презентував проект "Віртуальний архів Шевченка". Навесні цього року оцифрований архів документів про життя і творчість українського поета і художника буде представлено широкому загалу.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національному музеї Тараса Шевченка.

В музеї Шевченка зосереджено архівні документи Т.Г. Шевченка, що стосуються найбільш вагомих віх його життя.

Мова йде про унікальні документи, які раніше не були представлені так широко - скажімо, метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, прижиттєві видання з автографами автора, листування державних службовців в період заслання, постові відомості про караульну службу Т. Г. Шевченка в Новопетровському укріпленні (1852 р.), особиста справа Т. Г. Шевченка Канцелярії Імператорської Академії Художеств.

Оцифровають також справу Військового департамента "По отношению командующего Императорской главной квартирой, об определении на службу, за возмутительные соченения, художника Санкт-Петербургской Академии Художеств Шевченку рядовым с правом вислуги", справу канцелярії Чернігівського цивільного губернатора "По отношении Санкт-Петербургского оберполицермейстера об учреждении полицейского надзора за назначенім в Академики Тарасом Шевченком" тощо.

За словами головного зберігача Музею Юлії Шиленко, в музеї зосереджена велика колекція документів, лише невелика частина з яких представлена в експозиції.

"У нас є багато матеріалів, які доступні лише вузькому колу людей, а між ними є й унікальні: прижиттєві твори з автографами ("Гайдамаки"), метрична книга, рапорт в Академію мистецтв 22 березня 1845 р., тощо, - зазначила Шиленко. - Всі ці документи мають обмежений термін зберігання, вони зшиті у справи і не розшиваються. Саме тому наше завдання – зберегти їх та забезпечити доступ до них за допомогою оцифрування".

Ідея проекту "Віртуальний архів" виникла напередодні святкування 200-ої річниці від дня народження Шевченка, що відзначатиметься в 2014 році, і спрямована на "активізацію інтересу широкої громадськості, у т.ч. й міжнародної, у вивченні життя та творчості поета".

Проект реалізовується за підтримки програми і³ фонду Ріната Ахметова "Розвиток України",

Як зазначив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, на сьогодні перед музеєм стоїть завдання поступової його трансформації в науково-дослідний та популяризаторський центр.

"З появою сайту у нас з’явилася ідея віртуального музею, що дасть можливість популяризувати особистість Шевченка у всьому світі, - зазначив Стус. - А для цього вся шевченкіана має бути доступна для кожного в інтернеті".

Ознайомитися із новоствореним архівом можна буде за адресою www.museumshevchenko.org.ua. Що ж стосується оригіналів документів, вони будуть доступні відвідувачам музею на тимчасовій експозиції, яка також запланована в рамках проекту.

Для дотримання правильних умов оцифрування архівних документів, музейники використовуватимуть високоякісні професійні сканери, що не завдають шкоди оригіналам, пройдуть навчання у фахівців компанії-партнера "Електронні архіви України" з технологій розробки та інтеграції інтерактивних електронних ресурсів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Шевченко"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.