Спецпроект

МІНІСТРОМ КУЛЬТУРИ СТАВ ГОЛОВНИЙ "РЕГІОНАЛ" КИЄВА

Президент Віктор Янукович своїм указом від 5 лютого призначив Леоніда Новохатька міністром культури України.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

До цього Новохатько обіймав посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Він є головою Київської міської організації Партії регіонів.

Новохатько уже має досвід роботи в Мінкульті, оскільки з 1996 по 2005 рік працював заступником і першим заступником міністра культури і мистецтв України.

В січні Новохатько категорично спростував інформацію, що він може очолити Мінкультури, нагадує РБК.

Крісло міністра культури України залишалося вакантним з грудня 2012 р., коли було розпущено попередній і сформовано новий склад Кабміну. Раніше посаду міністра культури обіймав Михайло Кулиняк.

Нагадаємо, до відомства Міністерства культури належить більшість музеїв країни.

Леонід Новохатько народився 11 січня 1954 р. в селі Вечірки Пирятинського району Полтавської області. У 1975 р. закінчив Полтавський державний педагогічний інститут ім, а потім - аспірантуру і докторантуру Київського державного університету ім. Т.Шевченка.

Був першим директором Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського університету культури і мистецтв "імені Поплавського".

З 1994 року Новохатько керував службою з питань гуманітарної політики Адміністрації президента.

З 1996 року обіймав посади заступника та першого заступника міністра культури.

Раніше Новохатько працював заступником голови Київської міської державної адміністрації, зокрема, координував роботу головного управління культури.

З 2007 по 2010 рік Новохатько обіймав посаду першого заступника генерального директора Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.