В'ятровича символічно "поховали" на порозі Інституту нацпам'яті. ФОТО

Сьогодні зранку невідомі поклали біля входу в Український інститут національної пам'яті траурний вінок із підписом "В'ятрович Володимир Михайлович".

Фото вінка опублікував сам Голова УІНП на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

За його словами, ці знімки йому, його колегам та членам родини надіслали в коментарях до дописів неназвані особи. 

На вінку також надруковані роки життя "7.07.1977—9.05.2017". Якщо перша дата — реальний день народження Володимира В'ятровича, то друга — День перемоги над нацизмом.

Це дає підстави припускати, що мотиви авторів акції пов'язані з недавніми ініціативами УІНП перенсти вихідний день із 9 на 8 травня у відповідності до європейської практики.

"Але ж весну нічим не зіпсути, навіть штучними квітами  Тим більше, коли ідеї, що їх таким чином намагаються просунути ті, хто боїться говорити і може тільки нишком "лякати", - такі самі мертві", — прокоментував інцидент В'ятрович.

Останнім часом проти Володимира В'ятровича та Інституту, який він очолює, почастішали випадки провокацій.

16 лютого кілька молодиків накинулися на урядовця біля будівлі Інформаційної агенції "Укрінформ", коли той ішов на перед прес-конференцією за результатами про діяльність Інституту національної пам'яті за 2016 рік. Пізніше того самого дня поріг будівлі УІНП облили кров'ю з тельбухами, а на двері наклеїли наліпки "Славянская стража".

У ніч на 1 березня невідомі підпалили вхідні двері в будівлю, де розташований Інститут нацпам'яті. Ніхто не постраждав і серйозних ущкоджень майна теж не було.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.