Спецпроект

В одеській комуналці відкрився музей The Beatles

Одесит Тимур Ополінський, колекціонер символіки Beatles, відкрив музей групи в комунальній квартирі. Відвідування музею безкоштовне, але вхід відкритий тільки для шанувальників гурту.

Про це пише rockyou.kiev.ua.

Колекціонувати речі з символікою ліверпульської четвірки почав ще батько Тимура. У самого ж власника ексклюзивного зібрання це хобі з 7 років. Тепер дві кімнати комуналки заповнені речами, привезеними з різних кінців світу. Це платівки, диски, тексти пісень, плакати, фотографії, значки, прапорці, відеозаписи, книги, блокноти, ручки, попільнички, будильник, кружка і вино із символікою "бітлів".

Ціни на колекційні предмети можуть бути різними, і якщо остання покупка - футболка з зображенням бітлів - коштує всього 150 грн., то найдорожчий експонат коштує 1,5 тис. доларів. Тимур за ці гроші в Туреччині купив сертифікований позолочений зі шкіряним ремінцем наручний годинник англійського виробництва. На всіх деталях розкішного аксесуара, який зберігається в дерев'яному футлярі у вигляді гітари Джона Леннона, виведений відтиск Beatles.

Колекціонер з гордістю показує марку з портретом Джона Леннона, яку йому подарувала вдова музиканта Йоко Оно. "Уявляєте, я з нею говорив по телефону. До мого дзвінка головний бітломан СРСР Коля Васєчкін розповів Йоко, що я хочу відкрити музей. Після цього вона погодилася подарувати мені марку, хоча в світі їх залишилося всього 80 штук" - із захопленням говорить Тимур.

На стіні музею-квартири красується невелике, і як здається на перший погляд, звичайне дзеркало. Але якщо в нього дивитися кілька хвилин, то в склі оживе Джон Леннон! Обриси зірки до того реальні, що дух захоплює. А потім привид починає спілкуватися - над головою співака з'являється напис англійською мовою: "Так, я Джон Леннон". Справа в тому, що саме ці слова були останніми, які він виголосив. Коли до пораненого кулею людини підбігли поліцейські і запитали: "Хто ви?", Співак відповів: "Так, я Джон Леннон!".

За словами Тимура, у світі налічується всього 500 таких дзеркал. У сім'ю Ополінських воно потрапило абсолютно випадково. Батько колекціонера, перебуваючи в Сінгапурі, зайшов у магазині в примірювальну й побачив на стіні привид Джона Леннона. Він сторопів і попросив продавців познайомити його з господарем гіпермаркету. Чоловіки довго торгувалися, і одеситу вдалося здобути трофей за 100 доларів, адже 20 років тому це були великі гроші.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.