Спецпроект

Музей Трипільської культури незабаром припинить існування

У Тальному Черкаської області незабаром припинить існування музей історії хліборобства, відомий у всій країні. Велика кількість експонатів, у тому числі і унікальних пам'яток трипільської культури залишаться без господаря. На фінансування закладу в районній адміністрації немає грошей.

Про це пише gazeta.ua.

Директор музею Вадим Мицик звільнився.

Тим часом київські археологи вже висловили готовність забрати найбільш цінні експонати в столицю.

"У 2006 році нас виселили з приміщення палацу графів Шувалових, нібито, щоб дати можливість будівельникам почати реставрацію палацу в рамках програми "Золота підкова Черкащини", - розповідає колишній директор Вадим Мицик. - Грошей на реставрацію постійно не вистачало. Палац розбомбили, а відновити не змогли. Так і кинули. Решта розікрали вандали ".

За словами Мицика, у нової влади грошей на музей і зовсім не було.

"Нам постійно обіцяли надати нове приміщення, зробити в ньому ремонт. 6 років годували обіцянками. У грудні забрали останні 42 тисячі і направили їх на будинок престарілих. Районна рада прийняла новий бюджет. Дав гроші на 2-місячне існування музею, щоб люди розрахувалися і стали на біржу. Єдиною згадкою про музей залишилася табличка на об'їзній дорозі за Тальне: "Trypilska kultura. Museum ", - зазначив Мицик.

Серед великої кількості трипільських експонатів у музеї зберігалися інші пам'ятники старовини: мідна козацька кварта ХVI століття з двома ручками, речі часів Київської Русі, римська і грецька кераміка.

Цінні експонати хочуть забрати в столицю київські археологи.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.