Спецпроект

У Дніпропетровську покажуть ракети для польоту на Марс

Як повідомлялося, у Дніпропетровську планується створити Парк космічних ракет. Тепер з'явилися деталі. Перші 10 експонатів під відкритим небом обіцяють показати дніпропетровцям і гостям міста вже наприкінці 2013 року.

Про це повідомляє "Сегодня" з посиланням на прес-службу Дніпропетровської обласної ради.

Наразі підраховують витрати на спорудження парку і розглядають варіанти його розташування. Один із них - неподалік місцевої ОДА. Проект внесуть до бюджету облради цього року.

В той же час унікальний музей ракетно-космічної техніки планують відкрити найближчим часом на базі Дніпропетровського нацуніверситету.

"Від "Південмашу" університетові було передано унікальні зразки балістичних ракет, ракет-носіїв і елементів конструкцій, які мають високу історичну і наукову-технічну цінність. Ці експонати повинні будуть пройти спеціальну експертизу на засекреченість, за результатами якої комісія зробить висновки, які експонати можна виставляти на загальний огляд", - говорить ректор ДНУ Микола Поляков.

На 26 січня в Дніпропетровську анонсовано першу масову екскурсію в місцевий аерокосмічний центр. Організатори голосно пообіцяли відкрити перед відвідувачами виставки завісу навколо запланованого на 2017 рік польоту на Марс, у підготовці до якого беруть участь й дніпропетровські ракетобудівники.

Раніше на експозицію в аерокосмічний центр потрапити міг далеко не кожен охочий. За словами співробітників цієї установи, відвідувачеві необхідно було мати спеціальний допуск. "Це правило і зараз ніхто не відміняв", - розповіли в аерокосмічному центрі.

"Для того щоб проводити масові екскурсії, ми довго оббивали пороги центру, де нам говорили, що багато експонатів засекречені, - каже організатор екскурсії Сергій Головацький. - Там дійсно є на що подивитися: макети апаратів, ракет, ракет-носіїв, супутників в натуральну величину, одяг і їжа космонавтів, обмундирування першого українського космонавта Леоніда Каденюка - всього п'ять тисяч експонатів".

За словами Головацького, апарат, на якому в космос запускали легендарних собак Білку і Стрілку, теж виготовили дніпропетровські ракетобудівники.

Вартість квитка на першу масову екскурсію - 15-20 грн. Організатори планують проводити такі екскурсії раз на місяць.

Кілька днів тому про створення Парку ракету у Дніпропетровську повідомив голова обласної ради Євген Удод.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.