Спецпроект

У Дніпропетровську покажуть ракети для польоту на Марс

Як повідомлялося, у Дніпропетровську планується створити Парк космічних ракет. Тепер з'явилися деталі. Перші 10 експонатів під відкритим небом обіцяють показати дніпропетровцям і гостям міста вже наприкінці 2013 року.

Про це повідомляє "Сегодня" з посиланням на прес-службу Дніпропетровської обласної ради.

Наразі підраховують витрати на спорудження парку і розглядають варіанти його розташування. Один із них - неподалік місцевої ОДА. Проект внесуть до бюджету облради цього року.

В той же час унікальний музей ракетно-космічної техніки планують відкрити найближчим часом на базі Дніпропетровського нацуніверситету.

"Від "Південмашу" університетові було передано унікальні зразки балістичних ракет, ракет-носіїв і елементів конструкцій, які мають високу історичну і наукову-технічну цінність. Ці експонати повинні будуть пройти спеціальну експертизу на засекреченість, за результатами якої комісія зробить висновки, які експонати можна виставляти на загальний огляд", - говорить ректор ДНУ Микола Поляков.

На 26 січня в Дніпропетровську анонсовано першу масову екскурсію в місцевий аерокосмічний центр. Організатори голосно пообіцяли відкрити перед відвідувачами виставки завісу навколо запланованого на 2017 рік польоту на Марс, у підготовці до якого беруть участь й дніпропетровські ракетобудівники.

Раніше на експозицію в аерокосмічний центр потрапити міг далеко не кожен охочий. За словами співробітників цієї установи, відвідувачеві необхідно було мати спеціальний допуск. "Це правило і зараз ніхто не відміняв", - розповіли в аерокосмічному центрі.

"Для того щоб проводити масові екскурсії, ми довго оббивали пороги центру, де нам говорили, що багато експонатів засекречені, - каже організатор екскурсії Сергій Головацький. - Там дійсно є на що подивитися: макети апаратів, ракет, ракет-носіїв, супутників в натуральну величину, одяг і їжа космонавтів, обмундирування першого українського космонавта Леоніда Каденюка - всього п'ять тисяч експонатів".

За словами Головацького, апарат, на якому в космос запускали легендарних собак Білку і Стрілку, теж виготовили дніпропетровські ракетобудівники.

Вартість квитка на першу масову екскурсію - 15-20 грн. Організатори планують проводити такі екскурсії раз на місяць.

Кілька днів тому про створення Парку ракету у Дніпропетровську повідомив голова обласної ради Євген Удод.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.