В Сербію привезли останки останнього короля Югославії

До Сербії зі США привезли останки останнього короля Югославії Петра ІI Карагеоргієвича. 42 роки тому він помер у вигнанні у США.

 

Про це повідомляє сербський портал B92.

Неповнолітній Петро став королем в 1934 році - після убивства в Марселі болгарськими терористами його батька, короля Югославії Александра. Регентом Петра став його дядько, Павло Карагеоргійович.

Павло був усунутий від регентства за свою пронімецьку орієнтацію і приєднання до союзу Німеччини, Японії та Італії весною 1941 року. 17-річний Петро ІІ був проголошений повнолітнім і створив новий уряд. У відповідь у квітні 1941 року Гітлер із союзниками напав на Югославію і за 10 днів змусив країну до капітуляції.

Петро ІІ разом із урядом у вигнанні залишили Югославію. Місцева антинацистська партизанка розкололася на дві групи - прокоролівські "четники" і комуністи. Між ними точилися справжні бої, "четники" боролися проти комуністів, іноді співпрацюючи з німцями.

Зрештою перемогли комуністи, після Другої Cвітової Югославія стала соціалістичною державою. Король залишився на еміграції. Останні роки він прожив у США, де в 1970-му році помер і став єдиним європейським королем, похованим в Америці.

Син Петра II - кронпринц Александр - побажав, аби останки його батька були поховані в королівській усипальниці, розташованій у центральній частині Сербії.

Очікується, що останнього югославського короля поховають весною 2013 року. До цього часу в Сербію привезуть прах матері Петра Марії, його дружини Александри і брата, принца Андрія.

Спадкоємцем трону нині є син Петра ІІ, кронпринц Александр. Він мешкає в королівському палаці в Белграді, однак Сербія досі є республікою, питання відновлення монархії викликає дискусії в сербській громаді.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.