Спецпроект

"Ворскла" відкрила свій музей. ФОТО

Полтавський футбольний клуб "Ворскла" обзавівся власним музеєм. Експонати збирали всім миром, а відкрили установу за участю ветеранів і нинішніх гравців команди.

Про це пише football.ua.

Серед експонатів музею - бутси кращого бомбардира клубу Івана Шарія, футболка вихованця полтавської команди Олександра Мелащенко, форма і атрибутика видатних гравців, програми до матчів, квитки та інші раритетні вже речі. Багато хто з гостей залишали свої автографи на експонатах, як, наприклад, Ігор Кислов, капітан команди, що завоювала бронзові нагороди в 1997 році, який презентував музею футболку збірної Туркменістану.

Музей ФК "Ворскла"

Кращий гравець полтавського футболу 20-го століття Іван Шарій віддав в музей власні бутси. "У цих бутсах провів багато матчів і в першій, і у вищій лігах. Природно, коли хороші бутси - і удар буде трохи краще, точніше", - розповів кращий бомбардир команди.

Бутси Івана Шарія

За словами генерального директора клубу Дмитра Яворського, ідея про створення музею виникла кілька років тому: "Коли я прийшов у клуб, здивувало, що у мене в кабінеті, в службових приміщеннях зберігалося багато реліквій, фотографій, документів з історії команди. Тоді й вирішив створити музей, а зараз за допомогою ветеранів, співробітників клубу нам вдалося його відкрити".

Участь у відкритті музею взяли гравці і тренери нинішньої "Ворскли", які прибули на свято з Харкова, повернувшись зі зборів у Туреччині. Вже екс-гравці "Ворскли" Роман Безус та Євген Селін також презентували музеєві свою екіпіровку, а Йован Маркоскі пообіцяв подарувати пару бутс.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.