У Криму відкриється виставка марок УНР, УСРР і Української Держави

В Музеї історії Сімферополя відкриється виставка "Біля джерел української марки", на якій будуть представлені перші марки УНР, Української Держави (гетьмана Павла Скоропадського), Української Соціалістичної Радянської Республіки та незалежної України.

Захід присвячено Дню Соборності та Свободи України, повідомляє "Голос Таврії".

Всього на виставці буде представлено біля 70 експонатів (марок, блоків, частин марочних листів, конвертів) 1918-2011 рр. із колекції кримського історика Андрія Іванця.

"Марка – це штрих-код історичного часу. Вони допомагають відчути на доторк та побачити епоху, якій належать, роблять віддалені часи більш близькими та зрозумілими, - зазначив історик. - Сподіваюсь, що марки Української Народної Республіки періоду Директорії допоможуть всім бажаючим сімферопольцям ближче ознайомитися з періодом, коли було оголошено Акт Злуки про добровільне об‘єднання Наддніпрянщини та західної частини України, а відвідання виставки – цікавіше відзначити День Соборності".

На виставці можна буде побачити стандартні та коммеморативні поштові марки, марки-гроші, фіскальні марки. В експозиції представлені як старовинні українські марки, так і сучасна філателістична продукція, присвячена ним.

Відвідувачі заходу зможуть ознайомитися з першими марками всіх форм української державності ХХ ст., а також локальними кримськими марками 1918 р.

Допомогу в підготовці виставки надали голова Кримської організації Асоціації філателістів України Я.Г. Дубоссарський та колекціонер-боніст М.В. Шаповалов. 

Виставка "Біля джерел української марки" відкриється 22 січня о 12.00 в Музеї історії Сімферополя за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкінська, 17. Вона буде працювати до 6 лютого 2013 року. 

Дивіться також інші матеріали на тему "Філателія"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.