У Черкасах відкопали підвал аптечного складу

У центрі Черкас знайшли підвал від колишнього аптечного складу. Його площа становить понад 15 кв. м.

 

Про це повідомляє "Газета.ua".

Цегляні стіни з арочними склепіннями виявили під час ремонту водогону на перехресті бульвару Шевченка й Остафія Дашковича.

Яма розміром 11х7 м розташована за 3,5 м від перехрестя. Глибина становить понад 3 м. Стіни змуровані з червоної цегли. На одній є отвір, ніби від вікна. Верх упирається в асфальтне покриття.

"Чимало в нас об'єктів, які були в центрі міста збудовані в кінці 19 століття й початку 20. Серед них і аптечний склад, який мав два поверхи і цей підвал. Зараз працівники архітектури міськвиконкому думають, яким зробити накриття. Скоріше всього воно буде скляним у вигляді купола. Поруч встановимо щит із описом, що тут було раніше. Всередині підвалу музейники облаштують експозицію, яка відображатиме те, що було на той час в аптеках. Добре, що там частина скверу не забудована і немає комунікацій. Новий водогін оминув це місце. Роботи з підвалом продовжимо, коли потепліє", - розповів заступник начальника управління культури Черкащини 57-річний Микола Суховий.

За його словами, аптечний склад зруйнували на початку 60-х років минулого століття. Підвал загорнули, бо тут прокладали дорогу.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.