У Черкасах відкопали підвал аптечного складу

У центрі Черкас знайшли підвал від колишнього аптечного складу. Його площа становить понад 15 кв. м.

 

Про це повідомляє "Газета.ua".

Цегляні стіни з арочними склепіннями виявили під час ремонту водогону на перехресті бульвару Шевченка й Остафія Дашковича.

Яма розміром 11х7 м розташована за 3,5 м від перехрестя. Глибина становить понад 3 м. Стіни змуровані з червоної цегли. На одній є отвір, ніби від вікна. Верх упирається в асфальтне покриття.

"Чимало в нас об'єктів, які були в центрі міста збудовані в кінці 19 століття й початку 20. Серед них і аптечний склад, який мав два поверхи і цей підвал. Зараз працівники архітектури міськвиконкому думають, яким зробити накриття. Скоріше всього воно буде скляним у вигляді купола. Поруч встановимо щит із описом, що тут було раніше. Всередині підвалу музейники облаштують експозицію, яка відображатиме те, що було на той час в аптеках. Добре, що там частина скверу не забудована і немає комунікацій. Новий водогін оминув це місце. Роботи з підвалом продовжимо, коли потепліє", - розповів заступник начальника управління культури Черкащини 57-річний Микола Суховий.

За його словами, аптечний склад зруйнували на початку 60-х років минулого століття. Підвал загорнули, бо тут прокладали дорогу.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.