Ентузіаст-пошуковець відкопав бідон з архівом УПА. ФОТО

Архів УПА зі списками бійців, описом їхнього життя та підпільною повстанською агітацією знайшли на Тернопільщині.

Про це повідомляє "Газета.ua".

Бідон y лісі недалеко від райцентру Чортків відкопав "іще наприкінці минулого року" місцевий пенсіонер, колишній політвязень Володимир Мармус. Нещодавно передав документи в обласний архів.

 

"Минулого року на Покрови запросили мене на посвячення хреста на місці загибелі "упівців" в селі Біла, біля Чорткова. Там люди розповіли, що місцева бабця, колишня звʼязкова УПА, намалювала схему, де в лісі повстанці архів заховали. Люди вже пробували шукати, але безуспішно. Я взявся за це пристрасно, бо зараз якраз готую історичну розвідку про рідне село Росохач. Думав, що там цікаві документи знайду", ― розповідає Мармус.

На пошуки він витратив три дні.

 

"По нашому округу балотувався до Верховної Ради кандидат Бедриківський. То він взявся помогти – привіз мені металошукач. Можна сказати, що вибори помогли в добрій справі. Я найшов місцевого, який добре той ліс знав, і пішли шукати. Вже втратили надію, бо всі корчі обійшли, а тут на дорозі запікало. Думав, може яка підкова, але було відчуття, що треба перевірити. На глибині 30 сантиметрів знайшли бідон. Подібний до радянського, в якому молоко тримали, але німецький, залізний. Одна стінка вже проржавіла", ― пригадує чоловік.

Бідон був заповнений водою. Мармус привіз документи додому. Просушив і частково посортував. Частину, яка була зіпсута, викинув [!!! - ІП].

"Ті документи переважно стосувалися не нашого району, а сусідніх – Теребовлянського і Гусятинського. Мені казали, щоб я в музей села Біла передав, але вирішив в обласний архів – там він буде корисніший".

 

"Найцікавіше, що тут є – списки бійців з короткими біографічними даними. Це може допомогти родичам дізнатися щось про своїх предків.Також в знайденому архіві збереглися українські карбованці, листівки, особисті листи, звіти – "протоколи" про життя окремих бійців. Думаю, нам знадобиться рік, щоб вивчити всі документи", ― каже головний спеціаліст обласного архіву Андрій Цаль.

Найвідоміший повстанський архів "Озернянський" знайдений на Тернопільщині в 2004-ому році, опублікували повністю. Тепер подібне неможливе через зміни в законодавстві, кажуть в архіві.

 

"Минулого року набув чинності закон "Про захист персональних даних", то тепер навіть не всі документи з "Озернянського" архіву дослідникам видають. Документи, що стосуються конкретних осіб, зможуть отримати лише їх родичі, а інші люди лише з їх згоди", ― зазначає Цаль.

Дивіться також:

Архіву ЦДВР передали відкопаний бідон із документами УПА. ФОТО

Чорні археологи продають архів УПА з 500 тисяч. ФОТО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.