Спецпроект

У Дніпропетровську хочуть створити Парк Ракет

Дніпропетровські чиновники хочуть відкрити постійну експозицію артефактів Космічного музею Дніпропетровського національного університету ім.Гончара.

Про це заявив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод, повідомляють "Старожитності" із посиланням на "Город.dp.ua".

"Ми відкриваємо регіон світу, - зазначив чиновник. - Тому я виступив з ініціативою заснувати в обласному центрі постійну експозицію експонатів космічного музею Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, який готує висококласних фахівців для ракетно-космічної галузі України".

За словами Удода, наявні площі не дозволяють облаштувати виставковий майданчик, гідний "столиці космічного будівництва: "А у нас є пропозиції зі створення експозиції з умовною назвою "Парк ракет".

Зараз на території університету зберігаються унікальні експонати. Виставлені на загальний огляд, вони будуть виконувати ряд важливих функцій - просвітницьку, наукову і туристичну.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.