В Тернополі збирають гроші на меморіалку воїнам УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" оголосила збір коштів на встановлення меморіальної дошки воїнам і службовцям Армії УНР у Тернополі.

"Були люди, які створили міцний фундамент Соборної України – це бійці Армії УНР та УГА, - йдеться у заяві "Героїки". - У 1919-1920 рр. саме українські військові вдихнули життя в ідею єдиної України від гір Карпатських аж по Кавказ".

За словами представників ініціативи, тисячі галичан назавжди спочили у вінницькій землі, могили вояків УГА розсіяні на терені Поділля та Київщини. Натомість козаки та старшини Армії УНР з боями перейшли Збруч, а згодом затято боронили береги Дністра. Чимало уродженців Наддніпрянської України поховано на Тернопіллі.

"Героїка" провела дослідження метричних книг міста Тернополя та встановила імена дванадцятьох військових, державних службовців та медичних працівників, які померли та були поховані на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя в період з 1919 по 1921 рік.

Серед них є уродженці Полтавської, Катеринославської, Подільської, Ліфляндської (Латвія), Вітебської (Білорусь) губерній та м. Києва. Лише дві могили збереглись до наших днів. Решта поховань знищені або занепали і зникли назавжди.

"Героїка" вирішила встановити на вхідній брамі цвинтаря меморіальну дошку з переліком всіх 12 імен із зазначенням посад, звань, дат і місць народження та смерті.

Виконкомом Тернопільської міськради надано всі необхідні дозволи. Дошка буде виготовлена з чорного каменю габро та матиме розміри: 80х60 см. Для реалізації задуму необхідно близько 2 000 грн. 

Переказати кошти на цей проект можна на картку ПриватБанку:

4149 6050 5124 4937. Слабоспицький Олег Олександрович. 

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com093 725 67 45 (Павло Подобєд)

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила майже два десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Читайте також: "Знайти могили воїнів армії УНР. Як ви можете допомогти"

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.