АНОНС: лекція до 100-річчя з дня народження останнього командира УПА

До 100-річчя з дня народження Василя Кука Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує послухати лекцію Володимира В’ятровича про останнього командира УПА.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша". З цієї нагоди історик Володимир В'ятрович прочитає у Львові лекцію "Василь Кук. Життя як виклик".

Час і місце заходу: четвер, 10 січня 2013 року, 18:00 - 19:15. Національний музей "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід із вул. Брюллова).

Кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху В'ятрович був знайомий із командиром, а останні роки історик працює із особистим архівом Василя Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

Дивіться пряму інтернет-трансляцію лекції на "Історичній Правді".

Дослідник біографії Кука розповідає: "Він першим з ОУН ще у 1937 році пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

Він народився селянином, а став воїном, мав шанси лише на початкову освіту, але вступив до університету і вільно володів сімома мовами, мав загинути, але вижив, мав зламатися, але не піддався. Генерал-хорунжий Василь Кук — "Леміш" мав бачити "торжество комунізму", але побачив українську незалежність.

Видатний керівник визвольного руху, вправний організатор, талановитий публіцист — автор першої у світі наукової критики комуністичної колгоспної системи, командир найбільшого бою УПА та творець підпільної мережі на Тернопільщині, а потім Дніпропетровщині, Кук залишався лідером і політиком високого ґатунку до кінця життя".

Василь Кук помер у Києві у вересні 2007 року. Попрощатися з останнім командиром УПА у Києві і Львові прийшло понад 100 тисяч людей. Поховали командира в його рідному селищі Красному на Львівщині.

Пам’ятні заходи до 100-річчя Василя Кука пройдуть на могилі командира у Красному, у Львові та Києві.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.