АНОНС: лекція до 100-річчя з дня народження останнього командира УПА

До 100-річчя з дня народження Василя Кука Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує послухати лекцію Володимира В’ятровича про останнього командира УПА.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша". З цієї нагоди історик Володимир В'ятрович прочитає у Львові лекцію "Василь Кук. Життя як виклик".

Час і місце заходу: четвер, 10 січня 2013 року, 18:00 - 19:15. Національний музей "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід із вул. Брюллова).

Кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху В'ятрович був знайомий із командиром, а останні роки історик працює із особистим архівом Василя Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

Дивіться пряму інтернет-трансляцію лекції на "Історичній Правді".

Дослідник біографії Кука розповідає: "Він першим з ОУН ще у 1937 році пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

Він народився селянином, а став воїном, мав шанси лише на початкову освіту, але вступив до університету і вільно володів сімома мовами, мав загинути, але вижив, мав зламатися, але не піддався. Генерал-хорунжий Василь Кук — "Леміш" мав бачити "торжество комунізму", але побачив українську незалежність.

Видатний керівник визвольного руху, вправний організатор, талановитий публіцист — автор першої у світі наукової критики комуністичної колгоспної системи, командир найбільшого бою УПА та творець підпільної мережі на Тернопільщині, а потім Дніпропетровщині, Кук залишався лідером і політиком високого ґатунку до кінця життя".

Василь Кук помер у Києві у вересні 2007 року. Попрощатися з останнім командиром УПА у Києві і Львові прийшло понад 100 тисяч людей. Поховали командира в його рідному селищі Красному на Львівщині.

Пам’ятні заходи до 100-річчя Василя Кука пройдуть на могилі командира у Красному, у Львові та Києві.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.