АНОНС: лекція до 100-річчя з дня народження останнього командира УПА

До 100-річчя з дня народження Василя Кука Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує послухати лекцію Володимира В’ятровича про останнього командира УПА.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша". З цієї нагоди історик Володимир В'ятрович прочитає у Львові лекцію "Василь Кук. Життя як виклик".

Час і місце заходу: четвер, 10 січня 2013 року, 18:00 - 19:15. Національний музей "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід із вул. Брюллова).

Кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху В'ятрович був знайомий із командиром, а останні роки історик працює із особистим архівом Василя Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

Дивіться пряму інтернет-трансляцію лекції на "Історичній Правді".

Дослідник біографії Кука розповідає: "Він першим з ОУН ще у 1937 році пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

Він народився селянином, а став воїном, мав шанси лише на початкову освіту, але вступив до університету і вільно володів сімома мовами, мав загинути, але вижив, мав зламатися, але не піддався. Генерал-хорунжий Василь Кук — "Леміш" мав бачити "торжество комунізму", але побачив українську незалежність.

Видатний керівник визвольного руху, вправний організатор, талановитий публіцист — автор першої у світі наукової критики комуністичної колгоспної системи, командир найбільшого бою УПА та творець підпільної мережі на Тернопільщині, а потім Дніпропетровщині, Кук залишався лідером і політиком високого ґатунку до кінця життя".

Василь Кук помер у Києві у вересні 2007 року. Попрощатися з останнім командиром УПА у Києві і Львові прийшло понад 100 тисяч людей. Поховали командира в його рідному селищі Красному на Львівщині.

Пам’ятні заходи до 100-річчя Василя Кука пройдуть на могилі командира у Красному, у Львові та Києві.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.