Спецпроект

Московський політехнічний музей закривається на п'ять років

Москвичі і туристи більше не побачать Політехнічний музей таким, яким він був до цього - в середу один з найстаріших науково-технічних музеїв світу, заснований у 1872 році, зачинився на реконструкцію. На цілих 5 років.

Про це пише metronews.ru.

Основні фонди музею будуть розподілені по інших майданчиках. Головне сховище експонатів і унікальна науково-технічна бібліотека найближчим часом буде знаходитися в будівлі колишнього автозаводу "Москвич".

На думку генерального директора музею Бориса Салтикова, "подібний розпад не означає закриття музею". Навпаки, музей буде розвиватися. Двори будівлі перетворяться на атріуми із зимовими садами, об'єднуючи музей з сусідніми скверами в одну зелену зону.

В останній день роботи музею, багато експонатів розбирають і упаковують просто на очах у останніх відвідувачів. Техніка відправиться на гостьову виставку в Музей ретро-автомобілів.

Близько сотні мотоциклів, що знаходяться в Політехнічному музеї, переїдуть в музей техніки Задорожного.

Частину основної експозиції планується перевезти в один із павільйонів Всеросійського виставкового центру.

Про реконструкцію Політехнічного музею в Москві читайте у розділі "Інтерв'ю"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.