Спецпроект

У Стокгольмський музей повернеться вкрадене 25 років тому полотно Матісса

У Стокгольмський музей сучасного мистецтва повернеться вкрадене 25 років тому полотно Анрі Матісса "Сад", вартість якого оцінюється в мільйон доларів.

Про це пишуть "Известия".

Вкрадена з музею сучасного мистецтва Стокгольма в 1987 році картина була знайдена в переддень Різдва і буде передана музею найближчим часом. 

Понад чверть століття тому зловмисники викрали полотно з музею, пробивши центральні двері будівлі кувалдою. Поліція прибула за десять хвилин після спрацювання сигналізації, коли зловмисники вже втекли.

Директор музею запевнив співробітників, що полотно занадто відоме, щоб продати його у відкриту, а отже, "рано чи пізно воно спливе". Як повідомляється, невідомі пропонували музею викупити картину за нечувану суму, але служителі мистецтва не піддалися на ці виверти.

На слід втраченого полотна напав галерист з Великобританії Чарльз Робертс, коли приватний колекціонер в Польщі запропонував викупити у нього "Сад". Робертс перевірив полотно по базі даних Реєстру втрачених творів мистецтва (ALR) і спільно з директором ALR Крістофером Марінеллі домігся передачі полотна цій організації. Марінеллі запевнив, що "ніяких виплат не здійснювалося, руки нікому не викручували".

Полотно буде передано музею сучасного мистецтва в Стокгольмі через міністерство культури Швеції абсолютно безоплатно. Марінеллі заявив, це "подарунок шведському народу на Різдво".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.