Спецпроект

У Стокгольмський музей повернеться вкрадене 25 років тому полотно Матісса

У Стокгольмський музей сучасного мистецтва повернеться вкрадене 25 років тому полотно Анрі Матісса "Сад", вартість якого оцінюється в мільйон доларів.

Про це пишуть "Известия".

Вкрадена з музею сучасного мистецтва Стокгольма в 1987 році картина була знайдена в переддень Різдва і буде передана музею найближчим часом. 

Понад чверть століття тому зловмисники викрали полотно з музею, пробивши центральні двері будівлі кувалдою. Поліція прибула за десять хвилин після спрацювання сигналізації, коли зловмисники вже втекли.

Директор музею запевнив співробітників, що полотно занадто відоме, щоб продати його у відкриту, а отже, "рано чи пізно воно спливе". Як повідомляється, невідомі пропонували музею викупити картину за нечувану суму, але служителі мистецтва не піддалися на ці виверти.

На слід втраченого полотна напав галерист з Великобританії Чарльз Робертс, коли приватний колекціонер в Польщі запропонував викупити у нього "Сад". Робертс перевірив полотно по базі даних Реєстру втрачених творів мистецтва (ALR) і спільно з директором ALR Крістофером Марінеллі домігся передачі полотна цій організації. Марінеллі запевнив, що "ніяких виплат не здійснювалося, руки нікому не викручували".

Полотно буде передано музею сучасного мистецтва в Стокгольмі через міністерство культури Швеції абсолютно безоплатно. Марінеллі заявив, це "подарунок шведському народу на Різдво".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.