В РПЦ пропонують відзначати Різдво 1 січня

Професор Московської духовної академії, один із найтиражніших православних богословів протодиякон Андрій Кураєв вважає, що потрібно об'єднати Різдво і Новий рік та святкувати обидва свята 1 січня.

Таку заяву Кураєв зробив в ефірі радіостанції "Ехо Москви", повідомляє УНІАН.

"Я сподіваюся, що з часом у нашій церкві вистачить мужності на прийняття радикального рішення, а саме - об`єднати Різдво і Новий рік, - зазначив протодиякон. - Не перенести на новий стиль, як у католиків, а саме перенести на 1 січня дату святкування Різдва".

Кураєв зазначив, що перенесення на 25 грудня, коли Різдво святкують католики і протестанти, викличе багато запитань у віруючих.

"Будь-яка інша дата святкування Різдва породжує питання, на яке у нас не знаходиться відповідей, - зазначив богослов. - Якщо новий рік від Різдва Христового, то чому ж він рахується не з Різдва Христового? Це не логічно. Тому якщо вже одного разу нам належиться зміна календаря, краще переносити не на 25 грудня".

На думку Кураєва, однаково дивно відзначати Різдво як за тиждень до Нового року, так і на тиждень пізніше.

Нагадаємо, частина країн східного християнського обряду досі живуть за юліанським календарем римського часу. Інші християни орієнтуються на григоріанський календар, запроваджений у 1582 році з метою ліквідації 10-денної різниці між астрономічними і календарними датами.

В Україні григоріанський календар у світському житті було запроваджено в січні 1918 року владою УНР. Православні і греко-католицька церкви країни дотримуються юліанського.

Читайте також: "Кураєв про обставини смерті Христа"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.