Ієрархи РПЦ — агенти КГБ. Перші відкриття опублікованої чекістської картотеки Латвії

У картотеці агентів КГБ Латвійської РСР, які Національний архів Латвії виклав у відкритий доступ, виявили картки з іменами двох нині високопоставлених священиків Російської православної церкви.

Відповідну знахідку зробив і опублікував у своєму "Твіттері" блогер Рустем Адамов, передає "Обозреватель".

Адагамов відшукав картку агента на псевдо "Читатель", завербованого в 1982 році. Справжнє прізвище особи — Олександр Іванович Кудряшов, який нині є митрополитом Ризьким і всієї Латвії Олександром.

 

Також блогер виклав документ про агента КГБ "Анатолія" — нині працівника відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату, доктора теології, протоієрея Миролюбова. Агента "Анатолія" спецслужби СРСР завербували в 1981 році.

 

Як повідомляє Kompromat.lv, саме своєму куратору митрополит Олександр доручив керувати реституційною власністю. Колишній уповноважений у справах релігій при Раді Міністрів, екс-підполковник КГБ Олександр Іщенко для цієї мети створив дві комерційні організації.

"У 1996 році Олександр Кудряшов від імені Синоду видав організації Олександра Іщенка довіреність №98, в якій уповноважив керувати і отримувати дохід з житлових будинків з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: Рига, вул. Пілс, 14, і Маза Пілс, 11, що належать Латвійській Православній церкві", — йдеться у повідомленні.

Зі свого боку РПЦ відмовилася коментувати дані про службу митрополита Ризького в КГБ.

"Ми це не коментуємо", — заявив радіостанції "Говорить Москва" заступник голови Синодального відділу Московського патріархату із взаємин церкви з суспільством Вахтанг Кипшидзе.

Як повідомлялося, 20 грудня Національний архів Латвії відкрив доступ до частини картотеки агентів КГБ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.