Спецпроект

АНОНС: музейний розклад Києва на різдвяні свята

До Різдва київські музеї влаштовують святкову програму.

Щодня до 8 січня кияни та гості столиці можуть відвідати Музей гетьманства, де проходить виставка творчих робіт художниці Оксани Ягодки і майстрині Світлани Вавілової (живопис, різдвяний декор, ялинкові прикраси, іграшки, ляльки, декоративні ялинки, листівки в українському народному стилі). Час роботи закладу: з 10:00 до 17:00.

До 15 січня відкрито двері міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода гвардія", де працює виставка матеріалів "Прикрашаємо свій дім до новорічних свят". Відвідати експозицію можна з 10:00 до 18:00. Крім того, тут же до 25 січня пройде виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва "Відчуття свята".

До 20 січня в публічній бібліотеці ім. Лесі Українки буде працювати етнографічна книжково-ілюстративна виставка "Новорічні свята: подорож у часі". Відвідати заклад можна з 10:00 до 18:00.

До 14 січня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва буде проходити фестиваль "Від Миколая до Різдва". Двері закладу відкриті з 10:00 до 17:00.

Крім того, в музеї-майстерні Івана Кавалерідзе - виставка живопису українських художників "Різдвяна феєрія" (до 15 січня, з 10:00 до 17:00), в музеї театрального, музичного та кіномистецтва - пізнавально-розважальна акція "Від Миколая до Стрітення"(до 15 січня, з 10:00 до 17:00), а в музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва - виставка "Різдвяна казка", присвячена традиціям святкування Різдва та Нового року в Києві впродовж століть.

10-11 січня в літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова відбудеться відтворення святкування Різдва в родині Булгакових "Дитяче Різдво в Булгакових". Початок заходу о 12:00.

11-20 січня в бібліотеці Київського інституту музики ім. Глієра пройде тематична виставка "Різдвяні свята в українському фольклорі".

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.